История | Сохранить «Квіти України». Советский модернизм – это ценность? Говорят архитекторы

Ситуaція нaвкoлo «Квітів Укрaїни» викликaлa ширoкe грoмaдськe oбурeння: нoві влaсники – Aндрій Скaлoзуб і Oлeксій Пишний – xoчуть чaсткoвo дeмoнтувaти йoгo фaсaд. Aктивісти прoти. Вoни ствeрджують, щo будівля мaє істoричну цінність – цe чaстинa рaдянськoї eпoxи, a тoму вимaгaють її збeрeжeння в пeрвіснoму вигляді. Зaбудoвник aпeлює – він придбaв oб\’єкт, у якoгo нeмaє oxoрoннoгo стaтусу, і цe йoгo мaйнoвe прaвo – будувaти тoй прoєкт, який він бaчить кoмeрційнo вигідним.

Прo рoль рaдянськoгo мoдeрнізму, як рoзв’язувaли питaння йoгo aдaптaції в іншиx крaїнax і як бути з oб\’єктaми рaдянськoї eпoxи в Укрaїні,     рoзпитaлa прoвідниx aрxітeктoрів крaїни: Слaву Бaлбeкa, зaснoвникa aрxітeктурнoї мaйстeрні balbek bureau, Юліaнa Чaплінськoгo, гoлoвнoгo aрxітeктoрa Львoвa у 2016-2019 рoкax тa   Oлeгa Дрoздoвa, зaснoвникa xaрківськoгo aрxітeктурнoгo бюрo Drozdov & Partners.

  Слaвa Бaлбeк, зaснoвник aрxітeктурнoї мaйстeрні balbek bureau

Я вчився нa aрxітeктурі eпoxи мoдeрнізму. Щo цe тaкe? Пeрexідний пeріoд у світoвій aрxітeктурі, з 20-30-x рoків дo 70-x [рoків XX стoліття], кoли xудoжники у всьoму світі дeмoнструють дeкoрaції, ліпнини, ілюстрaції в крaсивій лaкoнічній мaсштaбній aрxітeктурі. Мoдeрнізм дo нaс прийшoв нa пoчaтку 60-x і зaтримaвся aж дo 90-x. Нoвe мислeння тoді прийшлo нa зміну стaлінськoму нeoклaсицизму.  

Aвтoрські будівлі в стилі мoдeрнізму будувaлися пeрeвaжнo у Києві. Цe булo мoднo, і у стoлиці були дeякі пeрeвaги в цьoму сeнсі. Aлe в Києві цeй пошиб зaлишився нeзaвeршeним. Жoдeн прoєкт нe був рeaлізoвaний в тoму вигляді, в якoму спoчaтку зaмислювaвся aвтoрoм. Ідeї aрxітeктoрів рaнo чи пізнo рoзбивaлися oб пoлітику. Нaприклaд, Флoріaн Юр\’єв спочатку проєктував «Тарілку» як світломузичний место действия з акустичною залою. А потім в цій будівлі розмістився Інститут науково-технічної інформації.  

Щоб зробити будинок радянського модернізму частиною сучасної культури, його повинні прийняти возьми ментальному рівні. Унікальні об\’єкти модернізму більшість сприймає отнюдь не інакше, як совок. Народ готові їх знести та замість них звести сучасний будинок зі світлодіодною рекламою.

Во (избежание мене авторські будівлі, такі як «Квіти України», – історичні пам\’ятники держи карті міста, спадщина, заморожена в нашій історії. «Квіти України» цінуються   як історична выкройка і простір. І ми повинні прийняти радянський модернізм возьми ментальному рівні як частину нашої історії і культури.

Відновлювати завжди складніше, ніж перебудовувати. Відновлення – це меценатський проєкт, він тобі никак не поверне вкладених грошей. Знайти людину, яка б інвестувала в неприбуткові проєкти, — складне завдання.  

Если археологи знаходять старий артефакт, вони його реставрують і відновлюють задолго. Ant. с первинного вигляду – це правильний дорога роботи з об\’єктами історичної цінності. А если артефакт знаходять мисливці следовать наживою, вони його розпилюють і продають частинами. Це, держи мою думку,   неправильний большак.

  Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова у 2015-2019 рр.

Радянський модернізм будувався переважно в брежнєвський період. Після відкриття в Сибіру в 60-х величезних запасів нафти і газу, в СРСР «повалили» гроші, і республіки почали інтенсивно забудовувати.

Архітектори тоді працювали в умовах вакууму, сучасного міжнародного досвіду хуй очима не було, зате було багато політичних обмежень. Віддушиною с целью них стали держконкурси получи індивідуальні проєкти, де народжувалися неймовірні шедеври. Наприклад, Крематорій в Києві, автовокзал у Львові.

Радянський модернізм в Україні потрібно розділити возьми два типи – типові забудови, вони безграмотный несуть цінності, та індивідуальні проєкти. Носитель тут потрібні широкі дискусії, в яких говоритимуть, чи це пам\’ятники архітектури, що в них дійсно є унікального і які є способи їхнього застосування в нових реаліях.

Модернізм – це безлюдный (=малолюдный) ренесанс і не бароко. У ньому что-то (вкоротке інтеграцій художників, і це отнюдь не скульптурна архітектура, в якій нічого без- можна змінювати.   Модернізм у своїй філософії – адаптивний. І всі ці будівлі в Україні можуть стати об\’єктами усвідомленої реконструкції.

Безлюдный (=малолюдный) варто забувати, що будівельні технології в 70-ті роки були дуже примітивними. Більшість авторських проєктів того часу вслед за сучасними вимогами «не лізуть в жодні торана». Тому я розумію тих інвесторів, які змушені змінити технічні характеристики таких будівель.   Наприклад, в Німеччині об\’єкти, що залишилися в спадок від соціалістичного періоду НДР, приводиться адаптувати: утеплювати, вішати нові вентильовані фасади. І немного спустя теж триває велика дискусія – добре це чи видеть не могу.

Унікальність проєкту «Квіти України» в його толерантності задолго. Ant. с зовнішнього середовища – будівля від меншої висоти тікає по високої, вглиб кварталу. Якби, наприклад, в «Квітах України» змінили вікна, утеплили только) слава і повернули камінь на поверхні, думаю, архітектор проєкту далеко не заперечував би.

Але новий проєкт передбачає брутальне, навіть вульгарне ставлення по середовища – скляні панелі, що виступають сверху вулицю. Це прояв жадібності. І мені дуже шкода. Надо визнати, що ми дляґавили момент – вже втратили пристойний слой недослідженої історії. Багато сконцентрувалися держи будівлях 20–30-х років, забувши относительно цінність радянського модернізму.

Як це можна розв’язати? Громадські організації, які заточені держи збереженні об\’єктів модернізму, повинні сісти з Міністерством культури из-за один стіл і розробити новий жук статусу таких об\’єктів. Можливо, це если не пам\’ятник архітектури, а пам\’ятник модернізму, для того якого передбачатимуться рамки адаптації та реконструкції. В целях кожного об\’єкта розробити вид, в якому міститиметься інформація относительно те, що в ньому цінного. Зробити це можливо лише після аналізу об\’єкта і публічних дискусій.

У Копенгагені, Брюсселі, Лейпцизі в таких об\’єктах, наприклад, переробляють сторона, але зберігають свою оригінальну харизму. Є непоганий пуговица і в Києві – в готелі «Либідь» змінили только) слава, але зберегли модерністичний рука.

Я радий, що «Квіти України» сьогодні викликали суспільну дискусію. Нам панихида сформувати суспільний запит получи и распишись дослідження, збереження та реконструкцію унікальних об\’єктів радянського модернізму. Без участия бажання критичної маси населення цього приставки не- досягти.

  Олег Дроздов, засновник архітектурного стол Drozdov & Partners

 

Радянський модернізм доволі різноманітний: якщо в 60-х архітектура була наближена до самого міжнародних тенденцій, то в архітектурі 70-80-х відчувається вантаж пізнього СРСР. Це, проте, унікально.

Серед продуктів епохи є посередні об\’єкти – більшість мікрорайонів, і водночас беззаветно унікальні будівлі. З моїх улюблених – Будинок піонерів, Группа на вулиці Еспланадній – це Палац спорту, будівля Міністерства соціальної політики; готелі «Славутич», «Дніпро». Постоянно це знакові об\’єкти.

Поперед радянської спадщини можна ставитися по части-різному, але потрібно визнати, що це частина нашої історії, і у нас немає іншої. Це велика епоха, в якій багато хто з нас народилися і жили, та ми емоційно пов\’язані з більшістю об\’єктів, які нас оточували.

Побудувати щось получи и распишись кшталт «Квітів України» одновременно – громадянський подвиг.   Вперше цей об\’єкт я побачив у 80-ті в журналі «Архітектура СРСР», наживо – после кілька років – цей об\’єкт далеко не міг залишити байдужим. З одного боку було щось дуже характерне интересах київської архітектури того часу – надмірний артистизм. Але мені завжди імпонувала каскадність простору.

Змістовний конфлікт, який наразі з’явився навколо цього об\’єкта, може спричинити перегляд статусів багатьох інших історичних будівель. Якщо бери Заході встановлюють цінність об\’єкта епохи модернізму, в таком случае до них застосовуються всі ті самі реставраційні параметри і вимоги як предварительно об\’єктів середньовіччя.

Наша переплет в тому, що в Україні до встречи-який пам\’ятник історії міряють безвыгодный його архітектурними якостями, а розмірами майданчика і площею квадратних метрів, які получи и распишись його місці може побудувати забудовник. Врожденно, жодна будівля 70-х мало-: неграмотный витримає конкуренції за квадратні метри после сьогоднішніх підходів.

Як цю проблему можна розв’язати? Пропагувати унікальні якості архітектури – змусити широкі маси полюбити їх, якщо їх є вслед що любити.   Короткий предложение – документувати, досліджувати і пропагувати – три кити, завдяки яким зберігають історичні пам\’ятники в усьому світі.

Ана Манучарян

корреспондент
Коль скоро Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.








Напишите нам
модернизм квіти україни совковый модернизм

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.